Курс «Методологічні основи наукових досліджень» спрямований на системне висвітлення слухачам головних методологічних положень, методів та прийомів реалізації технології наукового дослідження, які, відповідно до поетапної логіки його виконання, набули в науці статусу інваріантних розумових дій.

Курс, який розрахований на 32 академічні години, поєднує короткий виклад теоретичного матеріалу з використання у міждисциплінарних дослідженнях методів й інструментарію системного й синергетичного підходів та тренінги з оволодіння чітким методологічним знанням основних положень технології наукового дослідження і практичними навичками її реалізації.

Теоретичні питання курсу містять такі теми:

  1. Особливості наукового пізнання (процес пізнання; наукові закони та поняття).
  2. Моделі розвитку пізнання (маятник пізнання; циклічне прирощення знання; інтегральна модель розвитку пізнання).
  3. Методологія наукового пізнання (стратегічний, тактичний та оперативний апарати дослідження; застосування загальнонаукового та конкретно-наукового методологічного інструментарію).
  4. Принципи наукового пізнання (ознаки наукових принципів; класифікація принципів; методологічні вимоги до висувань наукових принципів).
  5. Методи наукового дослідження (теоретичні, емпірико-теоретичні та емпіричні загальнонаукові методи; конкретно-наукові методи; спеціальні методи).
  6. Елементи системного підходу(основні поняття системного аналізу: ранги систем, відкриті системи, оболонка системи, структура системи, входи та виходи системи, збурюючі та керуючі впливи, функція системи, модель чорного ящика).
  7. Синергетична парадигма (синергетика як міждисциплінарний напрям наукових досліджень; властивості відкритих систем; порядок і хаос; структурний опис неврівноваженої системи; методологічні особливості синергетичного підходу).

Тематика практичних занять і тренінгів, покликаних сприяти ефективному підвищенню кваліфікації наукових працівників, охоплює:

  1. Аналіз проблеми та вибір теми (постановка та формулювання проблеми дослідження; процедура обґрунтування актуальності наукового дослідження; фабульний алгоритм обґрунтування проблеми дослідження; типові помилки в обґрунтуванні актуальності наукової праці; логіка виконання огляду стану проблеми дослідження в межах першого розділу наукової праці).
  2. Вибір об’єкта та предметів дослідження (виокремлення об’єкт-предметної системи дослідження з об’єкт-проблемної сфери певної галузі наукового пізнання; логіка членування об’єктів дослідження на його окремі предмети й аспекти; порівняльно-методологічні ознаки розрізнення об’єкта та предметів дослідження).
  3. Постановка мети, завдань та питань (методологічні вимоги до постановки мети дослідження; ієрархічна супідрядність та логіко-змістовий зв’язок мети й завдань дослідження; теоретичні, логічні, статистичні, аналітичні, експериментальні завдання дослідження та засоби їх розв’язання; приклади постановки завдань прикладного дослідження й наукової розробки; редукція мети експериментального дослідження до його окремих питань).
  4. Формулювання теми, мети й гіпотези (введення смислових елементів у формулювання змісту проблеми, теми, мети й гіпотези дослідження; матриці ключових слів зі смислових блоків структурних елементів формулювань теми, мети та гіпотези досліджень; типові помилки в процесах формулювання змісту атрибутів наукових праць).
  5. Розробка теоретичних передумов дослідження (етапи технології розробки теоретичних передумов та методологічні процедури її реалізації; класифікації понять як основа розробки теоретичних передумов дослідження; ієрархічні, морфологічні, комбіновані та комплексні класифікації; вербально-графічні та вербально-табличні класифікації; логіка побудови та розробки наукової гіпотези; формулювання індуктивних, дедуктивних і комплексних гіпотез).
  6. Обґрунтування програми й методики (технологія розробки програми та методики експериментального дослідження; методологічні особливості та формулювання мети експериментального дослідження; функціональне призначення та формулювання змісту пунктів програми експериментального дослідження; програма як методологічний інструментарій переходу від експериментальних завдань дослідження до його окремих питань; функціональне призначення методики експериментального дослідження; алгоритмічна логіка викладу тексту пунктів методики).
  7. Обробка та узагальнення результатів (послідовність узагальнення експериментальних даних; застосування різних кількісних шкал експертних оцінок; методи багатомірного шкалування та особливості їхнього застосування; методи статистичної обробки результатів експериментального дослідження; основні положення теорії похибок; статистична обробка результатів дослідження).
  8. Графічне оформлення результатів дослідження (побудова, змістове насичення та графічний виклад теоретичних моделей: колова атомарна модель, еліптична модель, модель математичного маятника; графічна інтерпретація загальних механізмів реалізації складних явищ; моделі геліоцентричного типу для загального опису складних систем – 70-72; побудова методологічних схем: парадигматичних систем, схем редукції мисленнєвих процедур, багаторівневих систем, розгорнутих ієрархічних класифікацій; вживання площинних графічних образів; матриці аналізованих показників як засоби ілюстрування проміжних результатів аналізу; класифікація як графічна форма розробки та викладу теоретичних передумов дослідження).

Навчання відбувається за авторськими підручниками проф. Клименюка О. В.:
Методологія та методи наукового дослідження : [навч. посібник] / Олександр Валеріанович Клименюк. – К. : Міленіум, 2005. – 186 с.
Технологія наукового дослідження : [автор. підруч.] / Олександр Валеріанович Клименюк. – К.-Ніжин : ТОВ “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2006. – 308 с.
Виклад та оформлення результатів наукового дослідження : [автор. підруч.] / Олександр Валеріанович Клименюк. – Ніжин : ТОВ “Вид-во “Аспект-Поліграф”, 2007. – 398 с.

Курс викладає проф. Клименюк Олександр Валеріанович.
Контактна інформація: san-aleksandr@ukr.net